<!-- /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:RU; mso-fareast-language:RU;} @page Section1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:42.5pt 42.5pt 70.85pt 70.85pt; mso-header-margin:35.4pt; mso-footer-margin:35.4pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} --> Львівський міськвиконком на своєму засіданні 23 квітня розглянув питання «Про впорядкування місць, пов’язаних з єврейською історією та спадщиною у місті Львові». За словами заступника міського голови Львова з гуманітарних питань Василя Косіва, основними об’єктами до впорядкування є територія старого єврейського кладовища, де зараз знаходиться ринок по вул. Раппопорта, територія по вул. Староєврейській, де раніше була синагога «Золота Роза», а також територія колишнього концтабору біля Янівського кладовища. У мерії кажуть, що саме про впорядкування цих об’єктів отримували найбільше звернень від громадських організацій, єврейської общини тощо. Що ж це за об’єкти? Про старий єврейський цвинтар у Львові відомо ще з середньовіччя, тривалий час він був місцем поховань євреїв з цілої Галичини. В середині 19 століття влада закрила старий цвинтар, відкривши новий (тепер це частина Янівського цвинтаря у Львові). А на початку двадцятого століття старий єврейський цвинтар отримав статус пам’ятки. Проте німецька влада розпочала знищення кладовища, а радянська — завершила. І в 1947 році на місці кладовища постав ринок, який називають „Краківський”. Янівський концтабір був одним з найбільших в Україні, там було знищено близько 200 тисяч євреїв, українців, поляків та представників інших національностей. Проте сьогодні на місці концтабору територія не впорядкована, там стоїть лише пам’ятний камінь, який вже ставав жертвою вандалів. Зокрема, в 2008 році пам’ятний знак розписали антисемітськими висловами. При цьому ще донедавна на місці концтабору функціонував кінологічний центр МВС. Синагога «Турей Загав», або «Золота роза» — львівська єврейська святиня, збудована в 16 столітті в центрі міста Львова. В 1941 році вона була зруйнована нацистами, а зараз єврейська громада ініціює її відбудову. Львівська мерія планує оголосити міжнародний конкурс на впорядкування цих об’єктів. Однак щодо фінансування, тут чітких джерел поки що немає — є сподівання на єврейську громаду та міжнародні організації. Представники єврейської громади Львова привітали рішення виконкому, проте, як не дивно, вперше почули про нову ініціативу влади саме від журналістів. „Я вам дякую за цю інформацію і вітаю її”, — сказав кореспонденту „ОстроВ” президент Львівської обласної єврейської общини Рудольф Мирський і додав, що планує зустрітись з представниками міськради для обговорення цього питання. Водночас депутати Львівської міськради вважають, що насамперед потрібно провести громадські слухання, а також розглянути питання щодо впорядкування місць, пов’язаних з єврейською історією, на сесії Львівської міськради. „Що стосується Янівського цвинатаря і поховань тих, хто були розстріляні в таборі — це не тільки євреї, а й українці італійці, поляки — немає заперечень, там треба впорядковувати однозначно, ставити меморіали, де приходять, поклоняються і моляться. А що стосується синагоги «Золота роза», яка знаходиться в історичному ареалі в зоні ЮНЕСКО, то для цього питання потрібно провести громадське обговорення, щоб громада визначила чи хоче відновити цю синагогу, чи просто впорядкувати це місце, вивісити пам’ятні таблиці тощо — це повинна зробити громада, дати свої пропозиції і політичні сили, які знаходяться на території Львова. І знову ж таки, потім визначити, хто це буде фінансувати, хто бере на себе відповідальність. І ще одне я запропонував, щоб ці всі питання виносились на сесію. Бо що стосується меморіалу і місця, де була синагога «Золота роза», повинна бути виділена земельна ділянка, повинні бути вказані її межі і хто бере на себе відповідальність за цю ділянку — хто бере на себе оренду, приватизацію чи іншим чином. Потрібно узгодити всі ці політичні та юридичні моменти. Але виконком, на жаль, не послухав ці пропозиції. Тому це питання ми будемо однозначно піднімати 6 травня на сесії міської ради”, — сказав кореспонденту „ОстроВ” депутат Львівської міськради Василь Павлюк. При цьому депутати Львівської міськради не відкидають варіанту, що ініціативи виконкому так і залишаться ініціативами. Адже, наприклад, наміри збудувати меморіальний комплекс на місці Янівського концтабору влада і Львова, і області декларує вже не один рік. Зокрема, в квітні 2005 року тодішній заступник голови Львівської ОДА Тарас Батенко вже підписував протокол про наміри, згідно з яким мав би бути створений комітет для розгляду питання спорудження на місці Янівського концтабору меморіалу. Однак віз і досі там. „Я цим питанням займався ще раніше. До мене особисто як до голови фракції зверталась єврейська громада і я це питання вивчав. Рішення про встановлення меморіалу, там де були розстріляні українці, італійці, поляки, євреї вже було прийнято виконкомом раніше, однак тоді на цьому все закінчилось. Тому давайте будемо чесні і справедливі. Якщо ми хочемо дійсно зробити таке місце, де б люди приїжджали зі всього світу і вшановували невинно убієнних в тій війні... Бо зараз українська влада хоче святкувати „Дєнь Пабєди”, то ми запитуємо «хто каво пабєділ?» Один вбивця другого вбивцю? Тому потрібно зробити день скорботи, тому що загинули мільйони невинних людей зі всіх сторін, різних національностей. І тому там треба зробити меморіал, безперечно, але все має бути юридично правльно. Зараз виконком прийняв рішення, а кроків дальше ніяких не буде. Це залишиться лише як одна декларація”, — сказав Василь Павлюк. Водночас Львівський міськвиконком вирішив на вшануванні євреїв не зупинятись і продовжує проявляти нові ініціативи. Так, 30 квітня виконавчий комітет розглядатиме питання „Про погодження концепції створення Меморіального музейного комплексу тоталітарних режимів „Територія Терору”. В цьому новому музеї планується відтворення атмосфери тюрем та концтаборів 20 століття, для чого буде використано макети бараків, залізничних вагонів тощо. Олександр Сніжинський, „ОстроВ”